Екологія

 Основи демекології. 1.      Поняття про популяцію. Типи популяцій. 2.      Загальні уявлення про динаміку популяцій. 3.      Структура популяцій. 4.      Типи взаємовідносин між популяціями. Коливання та регуляція чисельності популяцій. 5.      Ріст чисельності популяцій, криві росту та виживання.   1.При будь-якому біологічному дослідженні виникає необхідність розмежування матеріалу, який ми маємо вивчити, на певні одиниці. В генетиці це ген, в систематиці – вид, при вивченні екосистем – популяція. Популяція є цеглиною, з якої і розпочинається власне екологія організмів будь-якої екосистеми, є першою надорганізмовою біологічною системою. Термін „популяція” запозичений з демографії В.Іогансеном у 1905р. з метою позначення групи особин одного виду, які здатні до вільного схрещування, населяють певний простір протягом життя багатьох поколінь і відокремлені від інших подібних угрупувань. Найістотнішими параметрами популяцій є динаміка чисельності особин, структура- віко

 Основи аутекології. 1.      Поняття про середовище існування. Водне, грунтове, повітряне середовище. 2.      Екологічний фактор. Класифікація екологічних факторів. 3.      Лімітуючі фактори. “Закон мінімуму” Лібіха. 4.      Взаємодія екофакторів.   Універсальній, або загальній екології підпорядковані два блоки екологічних досліджень: теоретична та практична екологія. Ці блоки поділяються на цілий ряд розділів і підрозділів. У теоретичну екологію входить розділ 1 – екологія живих організмів (із підрозділами екологія людини, екологія мікросвіту, екологія рослин та екологія тварин). Практична екологія об’єднує три розділи: 2- науки про охорону та раціональне використання природних ресурсів, 3 – науки про соціально-економічні фактори впливу на довкілля; 4 – науки про техногенні фактори забруднення довкілля. Екологію можна умовно поділити на 5 великих підрозділів: аутекологію (екологію організмів), демекологію (екологію популяцій), синекологію (екологію угрупувань), біогеоцен

   Екологія як частина сучасного світогляду. 1.    Предмет, завдання та зв’язок екології з іншими науками 2.  Екологічні закони, категорії, правила та принципи 3.  Глобальні екологічні проблеми планети Земля та можливі шляхи їх вирішення   1. Термін екологія вперше запропонував у 1866 році німецький вчений Е.Геккель. Він походить від грецьких слів oikos , що означає дім, помешкання, місце перебування та logos – наука. Так Геккель назвав науку, що вивчає організацію та функціонування надорганізмових систем різних рівнів: видів, популяцій, біоценозів(спільнот), екосистем (біогеоценозів) та біосфери. Але наприкінці ХХ ст. зміст екології став дещо ширшим, та її місце в системі наук значно змінилось. Хоча з початку екологія виникла як суто біологічна наука, в наш час вона трансформувалась і стала наукою про структуру та функції природи в цілому, наукою про біосферу, наукою, що вивчає місце людини на нашій планеті, наукою про взаємозв’язки всього живого на нашій планеті між со